Всі оголошені реформи владою провалені

«Реформи» мали зробити Пенсійний фонд бездефіцитним вже у 2012 р. Однак після такої «реформи» дефіцит Пенсійного фонду навпаки зріс – майже утричі у 2012р.

Провели «адміністративну реформу» – але витрати на органи влади не зменшилися, а для Адміністрації президента та силових відомств навіть зросли.

За підрахунками, один день президента обходиться країні у 2 млн. грн.

«Медична реформа» нинішньої влади призвела до скорочення лікарень та обмеження доступу до медичних послуг – передусім для сільських мешканців та громадян, що проживають у віддалених районах.

Замість обіцяного збільшення фінансування галузі охорони здоров’я до рівня європейський країн – 10% ВВП, – фінансування лише скорочується.

При цьому зростає фінансування спецлікарень для чиновників, чисельність яких збільшується з кожним роком.

Гучно анонсували «Курс економічних реформ» – жодна з них не реалізована. Економіка не працює.

Спад відбувається у більшості галузей виробництва (машинобудування, металургія, переробна промисловість та інші) – на 5-10 %.

Навіть за офіційними даними, обсяги тіньової економіки в Україні перевищують обсяги витрат державного бюджету (34% ВВП) чи розмір прямих іноземних інвестицій.

Перші місця у світових рейтингах Україна займає лише за рівнем корупції.

Так, за даними Transparency International, Україна за індексом сприйняття корупції знаходилася на 134 місці у 2010 р., а 2012 р. спустилася на 144 з 176 країн. Однакову з Україною оцінку (26) у 2012 році отримали ще п'ять країн: Сирія, Республіка Конго, Центрально-Африканська республіка, Камерун та Бангладеш.

Україна – серед країн «третього світу» за рівнем свободи слова. Вона опустилася на 10 позицій і опинилася між Алжиром і Гондурасом у рейтингу «Репортерів без кордонів».

Наявність політичних репресій в Україні визнають у США та Європі на офіційному рівні.

Свідченням цього є надання політичного притулку українським політикам та запровадження санкцій щодо українських чиновників.

Як наслідок, Україна поступово опиняється у міжнародній ізоляції – як ті африканські країни, поруч з якими вона перебуває у рейтингах.

Погіршивши стосунки з усім світом, влада не змогла налагодити стосунки і з Росією.

Росія веде з Україною газові, м’ясні, сирні та інші торговельні війни.

А ситуація, коли прем’єр-міністр України – замість того, щоб захищати інтереси національних товаровиробників, – робить винними їх.

Змінити ситуацію може лише зміна політичного курсу – переорієнтація його на активну співпрацю з ЄС. Україна не повинна втрати свій шанс повернутися у русло цивілізованого розвитку.

Це - шанс на краще майбутнє, шанс жити за обов’язковими і однаковими для всіх правилами, шанс для всіх українців на справедливість та повагу від держави.