Народний депутат України VII скликання
Оголошені реформи ПР провалені
«Реформи» мали зробити Пенсійний фонд бездефіцитним вже у 2012 році. Однак після такої «реформи» дефіцит Пенсійного фонду навпаки зріс – майже утричі у 2012 році.
Провели «адміністративну реформу» – але витрати на органи влади не зменшилися, а для Адміністрації президента та силових відомств навіть зросли.
За підрахунками, один день президента обходиться країні у 2 млн. грн.
«Медична реформа» нинішньої влади призвела до скорочення лікарень та обмеження доступу до медичних послуг – передусім для сільських мешканців та громадян, що проживають у віддалених районах.
Замість обіцяного збільшення фінансування галузі охорони здоров’я до рівня європейський країн – 10% ВВП, – фінансування лише скорочується.
При цьому зростає фінансування спецлікарень для чиновників, чисельність яких збільшується з кожним роком.
Навіть за офіційними даними, обсяги тіньової економіки в Україні перевищують обсяги витрат державного бюджету (34% ВВП) чи розмір прямих іноземних інвестицій.
Замість доступного житла українці отримали щорічне зменшення фінансування відповідних державних програм.
Муніципальна реформа так і не розпочалась. При цьому бюджетної автономії громад, попри обіцянки, так і немає, а місцеве самоврядування у Києві взагалі знищене.
Перші місця у світових рейтингах Україна займає лише за рівнем корупції.
Так, за даними Transparency International, Україна за індексом сприйняття корупції знаходилася на 134 місці у 2010 році, а 2012 спустилася на 144 з 176 країн. Однакову з Україною оцінку (26) у 2012 році отримали ще п'ять країн: Сирія, Республіка Конго, Центрально-Африканська республіка, Камерун та Бангладеш.
Україна – на рівні африканських країн за свободою слова. Україна опустилася на 10 позицій і опинилася між Алжиром і Гондурасом рейтингом «Репортерів без кордонів».
Наявність політичних репресій в Україні визнають у США та Європі на офіційному рівні.